Російським ВЦИОМом було проведено телефонне опитування в ході якого з’ясувалося, що дві третини мешканців Росії погоджуються з тим, що тіло Володимира Леніна потрібно поховати. Зі 100% позитивно висловилося 63%, з них 32% підтримують думку про те, що тіло потрібно поховати найближчим часом, інших 31% згідні почекати певний період до тих пір, поки ця тема не буде боляче вражати тих, для кого Володимир Ілліч досі залишається дорогим.
Ще 31% не проголосувало за зміни та вважають, що потрібно залишити усе так, як є. Респондентами були 1200 осіб. За словами керівника практики політичного аналізу ВЦИОМ, Михала Мамонова, росіяни не готові до кардинальних рішень щодо поховання Леніна, оскільки досі немає сформованої однієї переважаючої думки.
Нагадуємо, що В.І. Ленін був вождем пролетарської революції, помер у 1924 році. Після смерті його тіло було бальзамоване та переміщене в мавзолей (збудований у 1929-1930 рр.) на Красній площі в Москві. Уже 93 роки воно перебуває під пильним наглядом, а у Радянський час територія біля нього активно використовувався як культове місце задля проведення різноманітних масових заходів всесоюзного значення.
Ольга Рогацька
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.