Популярне

Апатія в громадах можлива з децентралізацією?

Реформа місцевого самоврядування обговорюється вже протягом року. Централізація, децентралізація – най використовувані  терміни, що застосовуються політиками в ході перс-конференцій, а особливо під час відвідування різних політичних ток-шоу.

Що ж до самої децентралізації, то вона має дві сторони і стосується по-перше політичної сторони, а по-друге адміністративної. На наш погляд децентралізація – це такий порядок управління, яка передбачає передачу функцій центральної влади на місця, тобто до органів місцевого самоврядування.

Децентралізація в першу чергу має хорошу сторону для самих громадян. Адже, за такої системи ми маємо наступне:

•    Громадяни мають більшу участь на регіональному рівні;
•    Наявність регіонального представництва в органах законодавчої влади в нашому випадку – це Верховна Рада України;
•    З вище викладеного пункту випливає можливість громадян брати участь у творенні законопроектів;
•    А основне – це новий рівень діяльності самих органів місцевого самоврядування.

Це щодо політичної сторони.  Адміністративна сторона передбачає для України в певній мірі залежить від фінансів, бюджету. На даний момент виникає проблема в тому, що крім всього навантаження проблем з фінансами, можливістю функціонування в подальшому органів місцевого самоврядування, виникає інша проблема, а це відсутність суб’єкта місцевого самоврядування – територіальної громади. Під територіальною громадою розуміємо об’єднання жителів, що постійно проживають на даній території (село, селище, місто) і в свою чергу вони є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Поки, що реформа не здійснена і на сьогоднішній день територіальна громада (через утворені нею органи) має можливість:

1.    Забезпечування проведення референдумів;
2.    Затверджувати бюджет;
3.    Затверджувати програми соціально-економічного розвитку і так далі.

Цікавим являється той факт, що сама громада є досить інертною та мало інформованою стосовно своїх прав та обов’язків. Тому, ми говоримо про відсутність суб’єкта місцевого самоврядування. В Закарпатській області, громади є досить пасивними.  Але з іншої сторони і влада не проявляє активності. На нашу думку, тут слабо розвинені канали комунікації. Тобто, громада існує собі сама і десь у своєму колі обговорює проблеми, а влада існує собі окремо. Процес комунікації є досить складним, або ж зовсім відсутнім. Громади рідко вирішують питання і звертаються до органів місцевого чи державного самоврядування. На нашу думку, причини полягає в тому, що суспільство не вірить владі – це один чинник. Інший – недостатня поінформованість, а також те, що громадяни не знають своїх прав. Тому, на наш погляд, разом із проведенням реформ доречним було би і поширення роз’яснювальної політики, щодо прав та обов’язків громади. Хоча, самій владній структурі така позиція громади вигідна, адже таким чином легше здійснювати управління для досягнення власних цілей.

Хочемо вірити в те, що і громада і влада зможуть вийти на новий рівень взаємодії. Адже за можливості здійснення реформи, активним учасником процесу управління має виступити громада.
 

Іннеса Свіца
Всі статті автора

Суспільство

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією