У центрі Тернополя відбувся флешмоб “Мовчу про насильство”, учасники якого зав’язали собі рота стрічкою і стояли так близько 20 хвилин.
Як розповіла організаторка флешмобу Анастасія Лужецька, він є символічним і вказує на те, як в Україні досі стараються промовчати, навіть коли бачать випадки насильства над жінками.
"Стрічка символізує мовчання. Адже суспільство толерує замовчування проблеми домашнього насильства над жінками, зрештою, як і будь-яких проявів насильства, — пояснює концепцію організаторка. — А таке лояльне ставлення є небезпечним".
Домашнє насильство, попри моральну та фізичну шкоду постраждалим, також завдає і економічних втрат країнам. Так, згідно із результатами дослідження “Економічна вартість насильства щодо жінок в Україні”, проведеного в 2016-2017 роках “Представництвом Фонду ООН в галузі народонаселення, щорічно близько 2,4 млн доларів — економічні втрати країни через непрацездатність жінок, які зазнали домашнього насильства.
Додамо, що про факти домашнього насильства можна повідомити за номером:
102 — поліція
15-47 — “гаряча” урядова лінія з протидії домашньому насильству
0 800 500 3353 або 116-123 — безкоштовна національна “гаряча” лінія протидії домашньому насильству.
Інеса Рейвен
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.