Популярне

Юля Гушул: Щоб народжувати в пологовому потрібна хоробрість

Юля Гушул - відома журналістка, художниця і талановита мама. Авторка кількох персональних виставок умудряється виховувати двох донечок. Досвіду домашніх пологів і не тільки присвячене інтерв’ю.

-Юлю, обох дівчаток Ви народжували вдома. Це принципове рішення? Чи було страшно народжувати первістка - Єву - не в пологовому будинку?

- Навпаки, мені було страшно в такий важливий для мене момент «здатися» лікарям. Тим більше, що я не відчувала в цьому потреби, адже пологи - це природний процес, а не хвороба, з якою потрібно боротися зусиллями цілої команди медиків. Я ніколи не могла уявити, що народжую в стінах пологового будинку. Навіть якщо дуже старалася. Тому, щойно завагітнівши, стала шукати альтернативу.

Про домашні пологи я бачила передачу по телевізору, коли мені було років шість. Тепер я розумію, що, швидше за все, це була передача про Ігоря Чарковського і його метод пологів у воді. Передача мене сильно вразила. Мені захотілося, коли я виросту, народити свою дитину так, як було показано по телевізору. Тільки здавалося, що це неможливо, оскільки я знала, що всі народжують в пологовому будинку. Коли ми з чоловіком готувалися до домашніх пологів, і я йому розповіла про цю передачу, він сказав, що теж в дитинстві її бачив, і вона йому теж запам’яталася.

Остаточно рішення народжувати вдома було прийнято нами після того, як за порадою лікаря з жіночої консультації, ми вирішили познайомитися з хваленим гінекологом і, якщо він нам сподобається, домовитися з ним про пологи. Але нічого, крім сум за медпослуги, ми від нього не почули. Причому, називаючи великі цифри, він намагався не дивитися нам в очі. Повернувшись після цієї зустрічі додому, ми відразу ж взялися за пошуки домашньої акушерки. Через деякий час ми знайшли прекрасну жінку. Після знайомства з нею мені стало так спокійно, всі пов’язані з майбутніми пологами страхи розвіялися завдяки її м’якому голосу і заснованої на досвіді впевненості, що все пройде благополучно.

В результаті я з допомогою акушерки народила Єву дома у ванні з морською водою. Дитинка відразу закричала і через кілька хвилин спокійно заснула в мене на грудях.

- До народження Юни (Юнони) вже по-іншому готувалися? У чому, взагалі, полягає підготовка до домашніх пологів?

- Єву я народжувала в Києві, де знайти домашню акушерку було досить легко. А ось у Вінниці це виявилося проблемою. Після марних пошуків потрібної людини в мені визріло рішення народжувати самій. Я не раз читала і чула про такі випадки. Не просто було зважитися на сольні пологи (домашні пологи без допомоги), було багато страхів, з якими довелося протягом декількох місяців боротися. «А що якщо дитина відразу не закричить? А що якщо кровотеча? А що якщо будуть розриви? А що якщо щось піде не так? »- Величезна кількість питань такого плану мучило мене цілодобово. Але поступово мені вдалося за допомогою учасниць інтернет-спільноти «Соло-пологи» і присвячених домашнім пологам книг з усім розібратися, знайти відповіді на хвилюючі мене питання. Я провела велизечну внутрішню роботу.

Як і під час першої вагітності, паралельно я готувала до пологів своє тіло: майже кожен день близько години займалася йогою, зокрема, робила асани (йогівські пози) при яких розширюється таз, що сприяє вільному розвитку малюка в животику і сприяє і легким пологам.

- На Ваш погляд, кожна жінка може, в принципі, зважитися на домашні пологи, якщо впевнена у своєму здоров’ї?

- Я чула і читала про такі випадки, коли на домашні пологи зважувалися жінки з серйозними діагнозами. Незважаючи на те, що лікарі вважали тоді можливим тільки кесарів розтин, у них вийшло народити вдома природно.

Щоб зважитися на домашні пологи, перш за все жінка повинна бути готова взяти на себе відповідальність за свої пологи, а не перекладати її на медиків, усвідомити, що пологи - це природний процес, а не хвороба. Також дуже важливо відчувати тісний зв’язок зі своїм малюком, спілкуватися з ним.

- У чому, на Вашу думку, переваги і небезпеки домашніх пологів?

- Мені здається, пологи в пологовому будинку та домашні пологи - це дві великі різниці, практично не піддаються порівнянню. Одна київська сім’я, готуючись до народження свого первістка і обдумуючи, на якому з цих двох варіантів зупинитися, намалювала таблицю: у першу колонку вони вирішили записувати мінуси пологів у пологовому будинку, в другу - вдома. Так от, у другій колонці у них виявився тільки один пункт - «дорого» (послуги хорошою домашньої акушерки в Києві коштують пристойних грошей). Але такий же пункт був і в першій колонці, списаного до кінця листка.

Перевага домашніх пологів полягає в тому, що в рідних стінах відсутні багато небезпек, яким можуть піддатися жінка і дитина в пологовому будинку. Наприклад, в домашніх пологах практично не буває розривів матки і шийки матки, оскільки процес розвивається природним чином, без жодного насильства ззовні.

- Як Ви думаєте, чому офіційна медицина проти домашніх пологів?

- Думаю, лікарі не вірять у те, що сучасна жінка здатна народити природно без допомоги кваліфікованих фахівців та медикаментозного втручання.

- Про участь батька, будь ласка, розкажіть. До речі, він відразу схвалив Ваше рішення народжувати вдома?

- Чоловік спочатку не був готовий до такого кроку, але після того, як прочитав в одній книзі про пологи в пологовому будинку і про домашніх пологах, та ще й поспілкувався з гінекологом, про що я розповіла вам раніше, твердо вирішив, що ми народжуємо вдома з акушеркою.

Під час пологів Єви він мене постійно підтримував, масажував поперек, готував ванну, постійно був поруч, але при цьому не заважав, не відволікав від процесу. Я йому дуже за все це вдячна! Спільні пологи нас ще більше зблизили.

- У процесі вагітності Ви зверталися до лікаря? Ходили на УЗД? Дізнавалися стать майбутньої дитини?

- Будучи вагітною в перший раз, я з 10-го тижня спостерігалася в жіночій консультації, три рази робила УЗД (на другому з них дізналася, що у нас дівчинка). Під час другої вагітності на облік в ЖК я стала на 27-му тижні. Відмовилася практично від усіх аналізів. Жодного разу не робила УЗД, оскільки не з одного джерела чула, що це досить шкідливо. Але я здогадувалася, що у мене знову дівчинка, тому що малюк дуже ніжно ворушився у мене в животі. Та й чоловіче ім’я взагалі не придумувалося.

- Дівчаток відразу після народження оглядав лікар?

- Через кілька годин після народження Єву оглянула викликана додому лікар-гомеопат. Юнону оглянула наша дільнична педіатр на четвертий день.

- Чи не було проблем з реєстрацією маляток і отриманням свідоцтва про народження?

- Єва народилася в Києві в 2008-му. Тоді процедура реєстрації домашнього дитини була досить простою. Чоловік просто з’їздив в найближчу дитячу поліклініку і повернувся звідти через кілька годин з потрібною для РАГСу довідкою, а наступного дня взяв двох друзів в якості свідків і отримав в РАГСі свідоцтво.

З Юною все було складніше. Менше ніж за два місяці до її народження - 9 січня 2013 року - Кабінет міністрів прийняв нову постанову про «порядок підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я», згідно з яким вже мало було просто викликати додому дільничного педіатра і потім у завідуючої дитячої поліклініки отримати потрібний документ. Тепер було необхідно і мені, і дитині постати перед спеціально створеної з такої нагоди комісією, що з гінеколога, завідуючого ЖК, педіатра та завідуючого дитячою поліклінікою (вони приїхали до нас додому на 6-й день, після пологів). Потім довелося ще три тижні ходити по різних кабінетах, поки нам не видали необхідної довідки. Справа в тому, що у Вінниці ще не знали, як правильно діяти згідно з новою постановою. Так що Юна обзавелася свідоцтвом про народження за день до свого першого місяця.

- Чи багато у Вас однодумців?

- У Києві багато. Майже всі мої подруги і знайомі народжують вдома. А ось у Вінниці таких людей одиниці. Днями я познайомилася з прекрасною дівчиною Танею, яка через місяць після мене благополучно народила свою другу донечку вдома. Виявилося, вона надихалася тими ж книжками та інтернет-спільнотами, що і я.

- Ваша Єва - дивовижно творча дитина. Малює цікаво. Маленький філософ. Я розумію, що у мами-художника і журналіста - така дитина - це природно. І все ж: так «хоробро народжена», напевно, і виховується якось незвично?

- «Хоробро» - голосно сказано. Ось для того, щоб звернутися в пологовий будинок після всіх почутих від інших жінок оповідань, мені дійсно знадобилася б хоробрість.

Єву виховуємо будинку, в садок вона не ходить. Багато часу проводимо з нею на природі, в лісі. Дуже багато читаємо їй книжок, ліпимо з нею пластиліном і глиною, малюємо, обговорюємо її запитання та зацікавлення. Коли у неї виникає бажання розмальвувати, вона просить мене щось їй намалювати. Регулярно спостерігаючи за тим, що ми робимо, як поводимося в тій чи іншій ситуації, вона всьому вчиться. Нещодавно вона стала ходити на дитячу йогу.

- Наскільки я знаю, Ви Юні не надягати памперси? Розкажіть, будь ласка, як Вам це вдається?

- Ще під час вагітності мені порадили книгу «Життя без підгузника» Інгрід Бауер, та все руки до неї не доходили. Про висаджуванні (привчання дитини до туалету з перших тижнів або місяців життя) я знала й раніше (моя подруга Юля практикує його вже п’ять років зі своїм дітьми), але завжди вважала себе нездатною відстежувати сигнали малюка про його бажання попісяти або покакати, і оперативно на них реагувати. Після народження Юни я прочитала всього кілька абзаців з «Життя без підгузників» - і відразу зрозуміла, що варто спробувати її висаджувати з перших днів. Доводи Інгрід Бауер на користь природної гігієни малюків були переконливі. Виявилося, це не так і складно, як я думала: Юночка досить чітко заявляє про свої «туалетні» бажаннях - і майже завжди мені вдається вчасно висадити її над горщиком або унітазом. Тепер я з упевненістю можу сказати: ростити дитину без розрекламованих памперсів можливо, дуже легко і приємно - ось уже півтора місяці я не перестаю кожного разу радіти тому, що моя крихітка проситься на горщик, а не ходить під себе.

Є ще одна прекрасна річ, про яку хочеться згадати в цьому інтерв’ю. Це слінг (тканинна перев’язь для перенесення малюка). Без нього я як без рук у прямому сенсі слова, тому що на руках Юна. Але варто тільки її покласти в слінг - і обидві руки у мене виявляються вільні для будь-яких справ, а малятко при цьому продовжує перебувати поруч зі мною. Про те, наскільки це важливо, я прочитала в свій час в безцінною книзі «Як виростити дитину щасливою» Жан Ледлофф.

- Пам’ятаю, на фейсбуці Ви тільки-тільки виставляли фотографії своїх робіт, і раптом - повідомлення: «У Єви народилася сестричка»! Як проходив цей день? Як, взагалі, вагітність впливала на творчість?

- Всю вагітність я писала статті в кілька київських видань і малювала - картини, склянки, браслети. Творилося легко і приємно.

День перед народженням Юни запам’ятався мені прогулянкою в лісі: було тепло і сонячно, ми з Євою знайшли джерело. Увечері, відчувши, що пологи ось-ось почнуться, стала до них готуватися: перестелити постіль, скупалася, перечитала в книжці київської акушерки Світлани Бондар «Народження в просторі любові» ті місця, де говориться, як правильно дихати на переймах і потугах, подумки поспілкувалася з малюком, готуючи його морально до майбутньої події.

- Дівчатка будуть ходити в садок? Чи тільки домашнє виховання?

- Швидше за все, в садок вони ходити не будуть. Так само, як я не можу себе уявити в стінах пологового будинку, я не уявляю їх в садку, про який у мене залишилися в основному неприємні спогади.

Коли Єву запитують, чи ходить вона в садок, вона зазвичай відповідає: «Я ходжу до лісу, в галерею, їжджу до Одеси, до Києва ... А в садок - ні, не ходжу».

- Багатьох мам хвилює питання: як зробити так, щоб старша дитина не ревнувала до молодшої? У Вас така проблема не виникає? Як готували Єву до появи сестрички?

- Єва дуже рада, що у неї з’явилася Юна. Днями вона мені сказала: «Мамо, я тебе стала ще сильніше любити, тому що ти мені народила таку гарну сестричку». Протягом всієї вагітності я Єві розповідала, що у неї скоро з’явиться сестричка чи братик - і вона стане старшою сестрою. Перед сном ми разом з нею розмовляли з животиком. Коли малятко всередині мене штовхалося, я давала Єві послухати.

Єва любить розігрувати сюжети з прочитаних книг. Роздає нам усім ролі і дуже засмучується, якщо хтось забуває і називає її Євою, а не, наприклад, П’ятачком, або мене Юлею, а не Кенгою, якщо вирішено було грати по книзі про Вінні-Пуха. І Юну вона стала брати в гру ще задовго до того, як вона народилася.

Зараз Єва з радістю допомагає мені няньчити Юну, розповідає їй вірші, гладить, ніжно з нею розмовляє.

- Ви займаєтеся загартовуванням дівчаток?

- Спеціально загартовуванням не займаємося. Але все літо і осінь, до кінця жовтня, Єва разом з нами плаває у Південному Бузі, бігає босоніж по траві.

- Зараз, з двома дітьми, встигаєте писати, малювати?

- Я і малюю, і пишу статті. Відразу після народження Юни для журналу «Об’єкт» підготувала інтерв’ю з відомим всьому світу французьким архітектором Домініком Перро - він відповів на мої питання електронною поштою, а я потім переклала його відповіді з англійської на російську. Юна при цьому спала поруч на дивані. Мені вдається творити і працювати завдяки моїй мамі, яка мені у всьому допомагає.

- Казки для дітей вже пишете? Що любить слухати Єва?

- Казки поки ще не пишу. Зате регулярно їх Єві на ходу складаю. Ще вона дуже любить, коли їй читають книжки. У нас вдома велика дитяча бібліотека, яка постійно поповнюється. Серед улюблених Євиних книг: «Вінні-Пух і всі-всі-всі» Алана Александра Мілна, «Цветик-семицветик» Валентина Катаєва, «Як ми їздили в зоопарк» Бориса Житкова, «Історія про горобця Антверпена, кота Міхєєва, столетника Васю і стоногу Мар’ю Семенівну» Людмили Улицької, «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді, «Пригоди Незнайка та його друзів» і «Незнайко в Сонячному місті» Миколи Носова, «Пеппі Довгапанчоха» і «Малюк і Карлсон, який живе на даху» Астрід Ліндгрен, «Їжачок у тумані» Сергія Козлова, «Найновіші пригоди їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя» Всеволода Нестайка та інші. Багато з них ми вже встигли перечитати Єві по кілька разів.

Світлана Вишневська, Вінниця ОК

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Жов
15
Котра година?

27 жовтня Україна переходить на зимовий час. У неділю о 4:00 годинники переведуть на годину назад. Всім, хто планує поїздку на поїзді або літаку, варто враховувати цей факт.

Жов
15
У Тернополі показали красиве життя

«Життя красиве, коли кольорове», – виставку під такою назвою влаштували студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Експозицію приурочили Дню художника.

Жов
15
Тернопільське управління юстиції повністю розженуть?

Кабмін схвалив постанову «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», якою кількість головних територіальних управлінь юстиції скорочується з 27-ми до 8-ми. Про це повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська, деться на сайті Мін'юсту. У Тернополі теруправлінь не передбачено

Реклама
Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією