Популярне

Херсонес

З назвою міста-колонії все просто: поліс лежав на півострові, а “півострів” грецькою - якраз Херсонес. З політикою теж нескладно: вищим органом державної влади було народне зібрання - агора. Зате з історією просто не буває ніколи: Херсонес майже весь час воював. Точніше, воювали з ним. У ІІ ст. до н.е. особливо дошкуляли скіфи - і Херсонес покликав на допомогу полки понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Військовий союз завершився поразкою скіфів і… втратою Херсонесом власної незалежності. Місто стало частиною Боспорського царства, а пізніше потрапило під владу Риму, з демократичного полісу перетворившись на колонізаторський форпост у північному Причорномор’ї. Тож про колишню свободу нагадували хіба що легенди.

Найвідоміша з них - про патріотку Гікію, дочку архонта (себто правителя) Ламаха. Багатства Херсонеса не давали спокою боспорському царю Асандру. Тож він вдався до хитрощів: запропонував Ламаху одружити Гікію зі своїм сином. Та херсонесці поставили умову: чоловік Гікії ніколи не покине стін Херсонеса. Довелося погодитись. Коли за два роки Ламах помер, новим архонтом обрали не сина Асандра, а шанованого жителя міста - Зіфа. Це розлютило боспорського царя, тож він вирішив силою відібрати собі владу. Щороку у річницю смерті батька Гікія влаштовувала тризну, на яку сходилися люди звідусіль. Скориставшись із цього приводу, Асандр став відправляти до Херсонеса нібито на тризну по сотні воїнів щороку. Вони начебто везли для Гікії подарунки, а насправді залишалися у місті, переховуючись у пивницях дому Гікії. У третю річницю смерті Ламаха двісті боспорських вояків чекали на сигнал до нападу на місто. Одна зі служниць Гікії випадково випустила пряльце, нахилилася до щілини подивитися, куди воно закотилося, й побачила у підвалі озброєних воїнів. Так Гікія здогадалася про зраду свого чоловіка. Вона не скасувала тризну, але просила херсонесців чекати на її знак. Коли сп’янілий боспорський царевич заснув, Гікія наказала підпалити свій будинок. Усі боспорські воїни загинули, а вдячні херсонесці поставили на честь своєї спасительки дві статуї.

Шкода, але ті статуї Гікії не збереглися. Зате самому Херсонесу судилася довга доля. У ті часи, коли багато грецьких міст гинули під п’ятою гуннів, міцні високі стіни Херсонеса оберігали його від ворожих зазіхань. Місто пережило інші причорноморські поліси майже на тисячоліття, у V ст. увійшло до складу Візантійської імперії, а в ІХ ст. навіть стало її військово-адміністративною областю. Зникли театр й античні храми, змінилася навіть назва міста: візантійці звали його Херсоном, слов’яни - Корсунем. Що цікаво: обидві назви залишилися на карті України, але закріпилися за іншими містами. Сама ж назва-прототип тривалий час припадала пилом століть, щоб врешті-решт ожити як Національний історико-археологічний заповідник “Херсонес Таврійський”, що був названий торік серед семи чудес України.

Слов’яни теж свого часу зазіхали на Херсонес. Київський князь Володимир так розлютився, коли Візантія не виконала умов угоди з Київською Руссю, що в 988 р. виступив проти Херсонеса й підкорив місто після дев’ятимісячної осади. Саме в херсонеській базиліці князь Володимир прийняв християнство.А Херсонес волів залишатися мирним торговим містом і портом. З півдня сюди прибували морем тканини, олія та зброя, з півночі - жито й домашні тварини. І лише нові господарі Чорного моря в ХІІІ ст., генуезькі купці, Херсонесом не цікавилися, засновуючи свої факторії в інших місцях. Місто витримало одну навалу кочівників, а друга, на чолі якої стояв хан Едигей з Золотої Орди, стерла його з поверхні землі. В середині XV ст. життя колись великого могутнього поліса припинилося.

Лише в 1827 р. офіцер Чорноморського флоту Крузе розпочав проводити розкопки на місці колишнього міста поблизу Карантинної бухти. Цей рік вважається датою другого народження Херсонеса.

Нині до заповідника входять 5 археологічних комплексів: городище Херсонеса Таврійського, некрополь в Карантинній бухті, фортеці Чембало і Каламіта в Інкермані та Балаклаві (обидві - в межах Севастополя), античні садиби та 11 пам’яток архітектури. Чи не найцікавіший об’єкт - найбільша башта Зенона, яка добудовувалася протягом не одного століття. У заповіднику зібрана чудова колекція епіграфічних пам’яток, серед яких відома присяга громадян Херсонеса (ІІІ ст. до н.е.). Зібрання музею налічують понад 200 тисяч експонатів візантійської й античної культур.

Тисячі туристів приїжджають сюди щороку, щоб пройтися головною алеєю міста, побачити руїни театру, мармурові колони давніх храмів, залишки могутніх стін та башт римської цитаделі. Ось тут шуміли міські квартали, тут працювала гончарна майстерня, а тут був колодязь… Силует колонади здається дивно знайомим: колись він прикрашав купюру достоїнством 1 гривня. Демократія, та й годі!

 

Наше

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Жов
19
З Будинку дитини у Центр реабілітації та паліативної допомоги - Тернопіль (Фото)

У зв’язку з недостатньою кількістю реабілітаційних центрів для дітей, МОЗ розробило постанову щодо правових основ для створення таких закладів. Визначено, що зазначений центр буде спеціалізованим закладом охорони здоров’я, який створюється з метою забезпечення потреб медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям.

Реклама
Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією