Кажуть, Львів - найбільше село Пустомитівського району. У цьому жарті є часточка правди: Пустомитівський район, багатий цікавими архітектурними пам'ятками, ніжно обіймає обласний центр майже з усіх боків. При цьому, район один з найменш урбанізованих в області, більшість населених пунктів тут - саме села.
Трохи статистичної інформації. Площа району складає 948 кв. км - 4,4 % території області, на якій проживає 111,9 тис. населення (4,0% населення області). Адміністративно-територіальний поділ району налічує Пустомитівську міську, Щирецьку селищну та 39 сільськихрад, на території яких розміщено м. Пустомити, смт. Щирець та 103 сільських населених пункти. В м.Пустомити проживає 9,8 тис, осіб., у смт. Щирець 5,5 тис осіб.
Подивитись є тут що! Замок у Старому Селі - обов'язково, а ще - барокові шедеври відомого архітектора Б.Меретина, палац архієпископів у Оброшиному, старовинні костели у містечку Щирець та у Водяному, Раковці, Чишках, Давидові чи Семенівці, дерев'яні церкви у Дмитровичах, Жировці, Коцурові, Кугаєві, Лесневичах чи Пикуловичах. І як забути про старовинне княже місто Звенигород!
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.